Навчання
Пошук на сайті
Швидкий пошук

Або в GOOGLE:
Теги

імені, будуть, випускників, вищих, Всі конспекти для 9 класу, ВСІ конспекти уроків для 8 класу, Вчителю початкових класів, дітей, закладів, ЗБІРНИК ЗАВДАНЬ для підсумкових контрольних робіт з історії України, зовнішнього, Конспекти уроків англійської мови 9 клас, Конспекти уроків з УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 8 клас, міністерства, Міністр, навчальних, навчального, навчання, науки, незалежного, області, образования, освіти, освіту, оцінювання, проведення, рішення, розвитку, років, студентів, Також, тестування, України, Університет, Університету, управління, центру, цього, школи, якості

Показати всі теги
{links}



▸ Культурологічний словник [Книга ONLINE]

Культурологічний словник [Книга ONLINE]

БАТАЛЬНИЙ ЖАНР


БАТАЛЬНИЙ ЖАНР (від франц. batalle — битва) — жанр образотворчого мистецтва, присвячений темам війни та військового життя.

БАТИК


БАТИК — 1) Техніка ручного розпису тканин. 2) Тканина, оздоблена за допомогою цієї техніки.

БАШТА


БАШТА (від італ. bastia — укріплення) — вежа, споруда, висота якої значно переважає її горизонтальні розміри.

БЕЗПРЕДМЕТНЕ МИСТЕЦТВО


БЕЗПРЕДМЕТНЕ МИСТЕЦТВО — див. Абстракціонізм.

БЕЛЬВЕДЕР


БЕЛЬВЕДЕР (італ. Belvedere — чудовий краєвид) — надбудова над спорудою; павільйон; назва деяких палаців, розташованих у мальовничому довкіллі.

БЕРЕГИНЯ


БЕРЕГИНЯ — зображення богині-праматері, давні, дохристиянські символи, нанесені на утилітарні чи побутові вироби. «Берегиня» — від слова берегти, оберігати, — так і досі літні люди на Поліссі називають своє житло й вогнище. Відомий український етнограф В. Скуратівський пише: «Мамо, — запитую: — А що означає «Берегиня»? — «Берегиня, любий мій синочку, — відповідає вона, — це наша оселя. Усе, що в ній є, що ми нажили, що приберегли од своїх батьків та дідусів, чим збагатилися й освятилися — хатнім пожитком, дітьми, піснею, злагодою чи суперечкою, добрим словом, спогадом у цій хаті, — все це і є Берегиня» (Скуратівський В. Т. «Берегиня. Художні оповіді, новели. — К.: Рад. письменник, 1987. — С. 5-6).

БЕРЕСТЯНІ ГРАМОТИ


БЕРЕСТЯНІ ГРАМОТИ — давньоукраїнські тексти, розміщені на бересті (корі берези) шляхом видавлювання чи видряпування спеціальною паличкою — писалом. За змістом — це короткі листи світського характеру, доручення, боргові зобов'язання, чолобитні, любовні послання, учнівські вправи тощо.

БЕРИНДА ПАМВО


БЕРИНДА ПАМВО (2-га пол. XVI ст. — 1632 р.) — діяч української культури, лексикограф, письменник, член «вченого гуртка» Києво-Печерської лаври. Як редактор, перекладач, друкар, працював у друкарнях Стрятина, Перемишля, Львова, а з 1619 р. — у Києво-Печерські друкарні. Створив «Лексикон славеноросскій и имен тлъкованіє» (лаврське видання 1627 р.), що включав близько 7 тис. слів, а також тлумачний словник імен. Автор поетичних творів, передмов, післямов у лаврських виданнях, де доводив необхідність викладу складних богословських текстів «простою» (тобто розмовною українською) мовою.

БЕСТІАРІЙ


БЕСТІАРІЙ — середньовічний (ХП ст.) збірник віршів чи прози, які містять напівфантастичні описи

БЕСТСЕЛЕР


БЕСТСЕЛЕР (англ. best seller, з best — кращий і sell — продаватися) — в ряді країн, особливо США і Англії, ходова книга на офіційні і сенсаційні теми, видана великим тиражем; ходовий товар.

БИК


БИК — символ бога землі, плодючості, сили Сонця; чоловічої потенції, працелюбності, фізичної сили, здоров'я. Бик, корова — священні тварини. Бик — символ Місяця, бога землі, а корова — богиня неба, разом вони — прабатьки світу, емблема плодючості не лише землі, а й чоловіка, уособлення його мужності, воїнської доблесті, безсмертя. Бик — священна тварина. Віл (кастрований бик) створений Богом і вважається благословенним за те, що коли новонароджену Богодитину поклали до ясел, воли і віслюки вкривали її соломою і зігрівали своїм диханням. За українськими повір'ями та переказами, напередодні Різдва Христового воли набували здатності розмовляти людською мовою. Здавна у слов'ян віл — перший помічник землероба, символ трудівника. У шумерів роги бика зображувались на голові будь-якого божества, це був символ святості взагалі. Образ людинобика існував протягом тисячоліть у різних народів. Загальновідомою є грецька легенда про критського людинобика Мінотавра. Людські жертви приносили фінікійському ідолу Молоху (володарю з головою бика). Як відомо, жертви приносили богам. Індійського бога грози Індру інколи уявляли в образі бика, а скандинавський бог-громовержець Тор зображувався з рогами бика. Бик — символ Місяця. Серп півмісяця асоціюється з рогами бика, а бізон із стрілою в боці символізує «смерть» місяця, тобто безмісячні ночі. Священною твариною акадського бога Апіса називали «бородатого бика», який «керував часом за допомогою золотих ріг». Вони вважали бога місяця джерелом плодючості. Існувало повір'я, що трава росте при місяці; у Франції селяни тривалий час сіяли при місяці — щоб родило. Бик — символ бога землі. Народжений ще в палеоліті звичай вішати череп бика на фасаді і в інтер'єрі будинку свідчить про те, що бог землі був покровителем будинку не тільки в образі змія, але й в образі бика, з рота якого витікає вода, — символ землі, із якої витікає струмок. Душі померлих людей належать бику. В Середній Азії існував звичай хоронити покійного, загорнувши його тіло в шкіру бика («мертвий належить бику»). Бик уособлював землю, тому в Давній Греції черепи биків прикрашали квітами, які символізували плоди землі, а на святі Діоніса чоловіки пили вино («кров бога землі»), щоб причаститися до божества.

БІБЛІОГРАФІЯ


БІБЛІОГРАФІЯ (від грец. — книга і пишу) — галузь науково-практичної діяльності, завдання якої є бібліографічна інформація про твори друку (чи інші документи) з метою впливу на використання їх у суспільстві. Облік літератури в Україні проводиться в Книжковій палаті України ім. Івана Федорова. Терміном «Б» позначають також бібліографічні покажчики, списки літератури, огляди.

БІБЛІОТЕКА


БІБЛІОТЕКА (від грец. biblion — книга і theke — сховище) — 1) Зібрання книг. 2) Приміщення для зберігання книг. 3) Заклад, що видає книги для читання.

БІБЛІЯ


БІБЛІЯ (від грец. biblia — книги) — священна книга християнства та іудаїзму (Старий Заповіт). Виникла протягом І тис. до н. е. та І—ІІ ст. н. е. шляхом відбору, редагування та канонізації (грец. kanon — правило, зразок) текстів, які іудейські, а пізніше християнські традиції вважали богонатхненими. Складається з 2-х частин — Старого Заповіту, визнаного іудеями та християнами, і Нового Заповіту — власне християнської частини Біблії. Мовами Б. є давньоєврейська та арамейська у Старому Заповіті та грецька (койне) у Новому. Найдавнішими перекладами Б. є грецький — Септуагінта (ІІ ст. до н. е.), латинський — Ветус Латина та Вульгата (ІП-IV ст. н. е.). Септуагінта та Вульгата є офіційними версіями Б. для двох напрямів християнства — східного (православ'я) та західного (католицизм). Християнська та іудейська версії Б. відрізняються за кількістю книг, визнаних священними. Б. містить сакралізовану історію світу та людства, наголошує на їх залежності від Бога — творця і промислителя. Основою людського життя як індивідуального, так і народного, за Б., є правдиве богошанування та богопоклоніння. Під цим кутом зору Б. подає також історію розвитку форм релігійності — від зовнішніх, обрядових, до внутрішніх, умотивованих релігійним почуттям та вірою. Кульмінаційна подія біблійної історії — діяльність на Землі Ісуса Христа як Божественного Месії (Божого посланця), яка, за християнським вченням, є для всього людства містичним шляхом до спасіння. Б. як одна з найзначніших збірок сакральних текстів вирізняється величезною жанровою та тематичною різноманітністю: виклади міфологічних систем; історичні оповіді, релігійна публіцистика; філософсько-моралістичні твори; лірична поезія; зразки релігійної містики. Це зумовило не лише безпосереднє використання біблійних текстів у богослужбовій та богословській практиці іудейської та християнської релігій. Б. вплинула також на розвиток літератури, образотворчого мистецтва, філософської думки. Досвід повсякденного життя, зафіксований у Б., збагатив народну мудрість через використання прислів'їв, ідіом тощо. Б. в цілому або її окремі книги перекладені майже всіма мовами світу. Поширення Б. відбувається через місіонерську діяльність різних християнських конфесій; завдяки цьому, за статистикою, Б. є найрозтиражованішою та найпопулярнішою книгою у світі.

БІДЕРМАЄР


БІДЕРМАЄР (від нім. Biedermeier — прізвище літературного героя) — пізня форма романтики в західноєвропейській культурі, яку часто визначають як «міщанську»; її характерними рисами є ідилічний характер, стриманість, песимізм та прагнення спокійної, м'якої краси на відміну від революційності раннього романтизму. Б. — напрям, що розвивався головним чином у німецькому та австрійському мистецтві (1815-1848). Для Б. властива переробка форм ампіру (головним чином в інтер'єрі та декоративно-ужитковому мистецтві) в дусі інтимності і домашнього затишку. У живописі Б. виявився вплив романтизму. Посилився інтерес до простої людини, буденного життя бюргерів і селян, до природи. Живопис Б. вирізняється невеликим форматом, ретельним письмом, увагою до побутових подробиць, прагненням до інтимності й задушевності (художники Г. Ф. Керстінг, Л. Ріхтер, К. Шпіцвег, Ф. Крюгер та ін.).

БІЛИЙ ШУМ


БІЛИЙ ШУМ — складна суміш звукових хвиль різних частот, аналогічна білому кольору.

БІРЖА


БІРЖА (голл. beurs, нім. Borse) — 1) Ринок оптової торгівлі товарами (товарна Б.) або цінними паперами (фондова Б.). Від прізвища купецької сім'ї ван дер Бурс у Брюгге (XIII ст.). 2) Б. праці — установа-посередник між працівниками і підприємцями-працедавцями.

БІХЕВІОРИЗМ


БІХЕВІОРИЗМ (від англ. behaviour — поведінка) — напрям у психології, започаткований американським зоопсихологом Дж. Вотсоном на початку ХХ ст. Біхевіоризм вважає предметом психології не свідомість, а поведінку людей, яку розглядає як механічні реакції у відповідь на зовнішні подразнення. Біхевіоризм не визнає дійової ролі психіки, свідомості.

БЛАГОВІЩЕННЯ


БЛАГОВІЩЕННЯ — символ пробудження життєвої сили природи, воскресіння землі; у християнстві — символ початку Дня спасіння людства; Таїни богонародження. За давніми повір'ями слов'ян, у цей день Дух Світла благословляє Землю і все живе на ній. Саме на Благовіщення започатковуються постійні молодіжні хороводи, що збереглися від прадавніх часів як залишки імітаційної магії. Цей важливий обряд мав своєю метою пробудити життєву енергію рослин, ріст яких імітувався в іграх, піснях. На Благовіщення категорично заборонялося працювати, у церквах святили проскурки, які потім зберігали на божнику поміж святими іконами як магічну силу. Існував обряд топтання рясту, що символізував прохання до Бога продовжити віку. Для Церкви Благовіщення — це початок життєпису Спасителя — Ісуса Христа.

БЛАГОДІЙНИК


БЛАГОДІЙНИК — 1) Той, хто подає комусь допомогу, підтримку; добродійник, доброчинець, добродій, добротворець, благодар. 2) Той, хто займається благодійністю.

БЛИСКАВКА


БЛИСКАВКА — символ світла й освіти, духовного осяяння, одкровення; початку весни; емблема влади, швидкості; появи божества, знак суду і гніву Господнього на нечестивих; несподіваного одкровення, Істини, що проникла через час і простір. Б. — емблема суверенної влади. Крилата Б. — це влада і швидкість. Б. в світогляді греків — символ верховної творчої влади. Цим атрибутом володіє Юпітер. У міфології українців головними розпорядниками грому і блискавки є архістратиг Михаїл та архангел Гавриїл. Вони застосовують Б. для ураження і винищення чортів. Водночас Б. порівнюють із світлом та освітою.

БЛЮЗНІРСТВО


БЛЮЗНІРСТВО — абсолютне знехтування святині. Б. є агресивно-цинічним виявом морального нігілізму. Воно виявляється у бездумно-зневажливому або свідомо-садистському глумлінні над загальновизнаними цінностями. Зухвале нехтування незаперечними нормами поведінки і людського співжиття, зганьблення предметів загального захоплення або людини високих моральних устоїв, завдання кривди хворим, дітям і людям похилого віку.

БОГОСЛУЖБОВІ КНИГИ


БОГОСЛУЖБОВІ КНИГИ — книги, які містять правило та опис порядку богослужінь, а також тексти для них. У православ'ї для треб (хрещення, вінчання, похоронної відправи тощо) використовується «Требник», для проведення літургії та інших церковних служб використовується «Служебник», «Часослов», «Чиновник», «Триодь» та інші Б. к.

БОГОСЛУЖІННЯ


БОГОСЛУЖІННЯ — відправлення певних релігійних обрядів. Б. поділяються на т. зв. суспільні, чи, власне, богослужіння, і приватні (треби) — на замовлення окремих віруючих. Справляє певний естетичний та психологічний вплив на віруючих за допомогою спеціально організованих інсценувань, співу, проповідей тощо.

БРАЙЛЯ ШРИФТ


БРАЙЛЯ ШРИФТ — спеціальний рельєфно-крапковий шрифт для сліпих. Винайдено французьким тифлопедагогом Л. Брайлем. Різні комбінації рельєфних крапок дають змогу одержати 63 знаки для позначення літер, цифр, знаків пунктуації, математичних та хімічних формул і нотних знаків. У системі Б. ш. прийнято порядок літер латинського алфавіту. Спеціальними знаками позначаються відповідні літери слов'янського та інших алфавітів. Особливі знаки введено для букв, які позначають звуки, характерні для національної мови незрячого.

БРАТСТВА ЦЕРКОВНІ


БРАТСТВА ЦЕРКОВНІ — національно-релігійні громадські організації православних міщан в Україні і в Білорусії, які виникли у XVI ст. Хоча братські громади створювалися при церквах, але їхні функції були не лише релігійними. Б. ц. захищали інтереси українського населення, мали свою власність, яку використовували для надання матеріальної допомоги своїм членам. При Б. ц. існували видавництва, школи, шпиталі. Лише Львівське церковне братство з 1585 по 1722 рр. видало 32 237 букварів, 500 граматик, багато інших книг. Ідеологи братського руху критикували тих православних ієрархів, які претендували на необмежену владу в церкві і зрадили звичаї, мову, віру, політичні орієнтації свого народу. Діячі братств перекладали Біблію, праці ранніх отців церкви на національні мови, вільно витлумачуючи біблійні тексти. Б. ц. брали активну участь у боротьбі українського народу проти національно-релігійного і соціального гніту з боку польської шляхти і католицької церкви. Б. ц. прагнули перетворити православну церкву у знаряддя зміцнення своїх соціально-політичних позицій у суспільстві. Значну роль у цьому відіграли Київське, Львівське, Луцьке, Городоцьке церковні братства. З 2-ї половини XVI і у XVIII ст. Б. ц. діяли у більшості міст і сіл Галичини, Волині, Придніпров'я. У XVIII ст. суспільно-політична діяльність Б. ц. почала занепадати; у ХІХ ст. вони вже повністю відійшли від проблем суспільно-політичного і культурного життя українського народу. Нині в Україні відновлюється діяльність православних братств, зокрема, це братство ім. Андрія Первозваного, братство Кирила і Ме- фодія та ін. Братство ім. Андрія Первозваного відіграло значну роль в утвердженні ідеї православної автокефальності в Україні.

БРАХМАН


БРАХМАН (санскрит) — світовий дух, духовна першооснова всього сутнього.

БРИТАНСЬКИЙ МУЗЕЙ


БРИТАНСЬКИЙ МУЗЕЙ в Лондоні, один з найбільших музеїв світу. Заснований 1753 р., відкритий 1759 р. (будинок — 1823-1847 рр., архітектор Р. Смерк). Пам'ятки первісного мистецтва, давньосхідної і античної культури та мистецтва, середньовічного мистецтва Європи і Сходу; етнографічні пам'ятки Африки, Америки, Океанії; зібрання малюнків, гравюр, рукописів, кераміки, монет, медалей.

БРІКОЛАЖ


БРІКОЛАЖ — нашарування однієї події на іншу, хоч вони несумісні в реальності. Ознака міфологічного мислення.

БУДДА


БУДДА (санскр. Буддха, букв. — просвітлений) — у буддизмі істота, що досягла найвищої святості. Від прізвиська напівлегендарного засновника буддизму Сіддхартхи Гаутами, якого називали Буддха.

БУДДИЗМ


БУДДИЗМ — одна з трьох світових релігій (поряд з християнством та ісламом). Виник у Стародавній Індії в VI-V ст. до н. е. Поширений у Бірмі, Таїланді, Японії, Лаосі, на Цейлоні, серед віруючих Китаю та Монголії. Засновником Б. вважають Сіддхартху Гаутаму, який нібито першим досяг стану нірвани (блаженного небуття) і став Буддою Шакья-Муні. Світ існує лише у вигляді нескінченного руху вічних і незмінних психофізичних елементів — драхм, різноманітні комбінації яких створюють все багатство явищ природи. Життя, за буддизмом, є ланцюгом перероджень, характер яких визначається законом карми (відплати за вчинки в попередніх переродженнях). Мета життя — звільнення від перевтілень і досягнення нірвани (стану абсолютного спокою, де відсутні всі бажання, прагнення, пристрасті і пов'язані з ними страждання). Головним моральним ідеалом у буддизмі виступає любов до всього живого та утримування від завдання йому шкоди (ахінса). З ідеї перевтілення, спорідненості всього живого випливає принцип духовно-матеріальної єдності світу, відсутність протиставлення духу і матерії, суб'єкта і об'єкта. Бог мислиться іманентним людині й природі. Найвідоміші філософські школи буддизму — мадх'яміка, йогачара, ваджраяна, вайбхашика, саутрантика.

БУКВА


БУКВА — письмовий знак, який сам по собі або в сполученні з іншими знаками використовується для позначення звуків мови; літера.

БУМЕРАНГА ЕФЕКТ


«БУМЕРАНГА ЕФЕКТ» — результат впливу на особистість чи соціальну групу, протилежний очікуваному. Найчастіше його причиною є нехтування психологічними закономірностями виховної, пропагандистської та навчальної діяльності. «Б. е.» може виникати, коли висловлювана (пропагована) позиція різко відрізняється від установок, притаманних даній аудиторії, а також внаслідок одноманітного, нав'язливого повторення певних тез, фактів, поглядів, невміння пов'язати їх з потребами та інтересами слухачів (читачів, глядачів), непереконливої або несвоєчасної критики протилежної точки зору, негативного ставлення аудиторії до особи, що веде виховну чи пропагандистську роботу. При цьому має місце дія так званих захисних механізмів психіки: вибіркової уваги, селективного запам'ятовування і т. п.

БУРЛЕСК


БУРЛЕСК (франц. burlesque, з італ. burlesco — жартівливий) — 1) Перебільшено комічне зображення (в літературі або на сцені). 2) Гумористична поезія, комічний ефект у якій досягається або тим, що героїчний зміст викладається в нарочито пародійному тоні, або тим, що про буденне говориться піднесено.

БУРШТИН


БУРШТИН — те саме, що янтар.

БУТТЯ


БУТТЯ — філософська категорія, яка позначає: а) усе існуюче; б) вічну універсальну першооснову всього існуючого.

БЮДЖЕТ


БЮДЖЕТ (англ. budget, букв. — сумка) — 1) Затверджений у законодавчому порядку розпис доходів і видатків держави на певний строк. 2) План доходів і видатків установи, підприємства або окремої особи на певний період.

БЮДЖЕТНА КЛАСИФІКАЦІЯ


БЮДЖЕТНА КЛАСИФІКАЦІЯ визначена Законом України «Про бюджетну систему України» як єдине систематизоване, функціональне згрупування доходів і видатків бюджету за однорідними ознаками, що забезпечує загальнодержавну і міжнародну порівняльність бюджетних даних. Структура бюджетної класифікації розробляється Кабінетом Міністрів і затверджується Верховною Радою України. Бюджетна класифікація України складається з чотирьох розділів: Розділ І. Доходи бюджету. Розділ ІІ. Видатки бюджету; Розділ ІІІ. Фінансування бюджету. Розділ IV. Державний борг.

БЮДЖЕТНЕ ПРАВО


БЮДЖЕТНЕ ПРАВО УКРАЇНИ — це сукупність фінансово-правових норм, що регулюють фінансові відносини, які виникають у зв'язку з бюджетною діяльністю.

ВАГАНТИ


ВАГАНТИ (від лат. vagans (vagantis) — блукаючий) — в ХП-XIV ст. у деяких країнах Західної Європи — мандрівні актори — втори і виконавці здебільшого антиклерикальних пісень і вистав.

ВАЛЮТА


ВАЛЮТА (італ. valuta, від лат. valeo — коштую) — 1) Грошова одиниця країни. 2) Тип грошової системи, що діє в країні (золота, срібна, паперова). 3) Іноземні гроші, а також векселі, чеки тощо, використовувані в міжнародних розрахунках (іноземна валюта).

ВАЛЬПУРГІЄВА НІЧ


ВАЛЬПУРГІЄВА НІЧ — 1) У давніх германців поганське свято початку весни, під час якого, за легендами, нібито відбувався «відьомський шабаш». Від імені святої католицької Вальпургії, день пам'яті якої збігався із святом. 2) Переносно — розгульна вечірка.

ВАНДАЛІЗМ


ВАНДАЛІЗМ — асоціальна діяльність, неаргументоване, безглузде, дике знищення матеріальних і культурних цінностей. До В. вдаються найбільш реакційні групи людей і окремі особи. В. ворожий людству, його культурі.

ВАРВАРИ


ВАРВАРИ (від грец. «барбара» — іноземці) — назва, яку стародавні греки (а затим і римляни) давали племенам, що жили поза межами їх держав і відрізнялися звичаями і культурою.

ВАРВАРСТВО


ВАРВАРСТВО — за усталеною в суспільствознавстві XVIII-XIX ст. періодизацією середня з трьох епох історії (дикість, варварство, цивілізація). Періодизацію запровадив у 60-х рр. XVШ ст. А. Фергюсон. Л. Г. Морган, який обґрунтував цю схему, вважав, що варварство починалося з виникнення гончарного виробництва і завершувалося появою писемності.

«ВАРВАРСЬКЕ» НАСЕЛЕННЯ


«ВАРВАРСЬКЕ» НАСЕЛЕННЯ — загальноприйнятий термін назви племен, народів античного часу, які межували з античними державами, але самі перебували ще на стадії родового ладу; «варварами» давні греки називали своїх нецивілізованих сусідів.

«ВАРФОЛОМІЇВСЬКА НІЧ»


«ВАРФОЛОМІЇВСЬКА НІЧ» («криваве весілля») — таку назву дістала кривава розправа, яку провели в Парижі вночі 24 серпня 1572 р. під час святкування св. Варфоломія католики над гугенотами. Було знищено близько 30 тис. осіб. Особливо постраждали керівники гугенотів, у т. ч. адмірал Г. де Коліньї, які приїхали на весілля лідера протестантів Генріха Наварського. Папа Григорій ХІІІ вітав розправу і на її честь встановив спеціальну медаль. Різня відбувалася також в інших містах Франції. Внаслідок цих подій Південь і Південний Захід країни, які були головною опорою гугенотів, відокремилися від королівства і в 1576 р. утворили свою республіку — «Гугенотську конфедерацію».

ВАСАЛ


ВАСАЛ — в середні віки в Західній Європі феодал, який одержав землю від іншого феодала і зобов'язаний останньому військовою службою та іншими послугами.

ВЕДИ


ВЕДИ (санскр. веда, букв. — знання) — найдавніші пам'ятки індійської літератури, створені наприкінці 2-го — у першій половині 1-го тисячоліття до н. е.

ВЕКСЕЛЬ


ВЕКСЕЛЬ (нім. Wechsel, букв. — зміна, розмін) — письмове боргове зобов'язання встановленої форми, що дає власникові (векселедержателеві) незаперечне право вимагати від боржника (векселедавця) сплати зазначеної у В. суми грошей у вказаний строк.

ВЕЛИКА ПАТРІАРХАЛЬНА СІМ'Я


ВЕЛИКА ПАТРІАРХАЛЬНА СІМ'Я — сімейна громада, що складається з кількох поколінь.

ВЕЛИКДЕНЬ


ВЕЛИКДЕНЬ (Урочистість Воскресіння Божого, Пасха) — найстаріше і найважливіше християнське свято, що відзначається в першу неділю після весняного рівнодення і наступного за ним повного місяця, у пам'ять Воскресіння Ісуса Христа: кожна неділя є спомином В. На Україну свято В. прийшло разом з християнством. Тут воно запозичило дуже багато із весняних обрядів язичницького культу (випікання пасок, взаємне цілування — христосування, вшанування крашанок, запалювання багать тощо). Із свята сімейних духів у слов'ян був взятий звичай ходити на могили родичів, умилостивлювати їх шляхом принесення жертв і милостині.

ВЕРБАЛЬНИЙ


ВЕРБАЛЬНИЙ (від лат. verbum — слово) — що стосується звукової людської мови.

ВЕРНІСАЖ


ВЕРНІСАЖ (франц. vernissage — покриття лаком) — урочисте відкриття художньої виставки в присутності запрошених осіб. Назва походить від звичаю покривати картини лаком напередодні відкриття виставки.

ВЕРТЕП


ВЕРТЕП (у старосл. «вертеп» — печера) — народний театр маріонеток, розповсюджений переважно на Україні з кінця XV! ст., відомий також у Білорусії. Дія вертепної драми відбувалася у двоярусній дерев'яній коробці, відкритій з одного боку. На верхньому майданчику зображувалися сцени релігійного характеру, у яких головною темою було народження Христа і спасіння його від царя Ірода, котрий наказав перебити усіх іудейських малюків; на нижньому — побутові інтермедії, героями котрих були Запорожець, Солдат, Циган, Дід, Баба, Піп та ін., а також Чорт. Вистава була насичена гумором, народними піснями, танцями.

ВЕСНЯНКИ


ВЕСНЯНКИ — вид народно-обрядової творчості у східних слов'ян.

Хорові пісні з іграми й танцями, в яких органічно поєднані слово, рух і мелодія. Виконувалися навесні, коли пробудження природи символізувало початок нового року. Після християнізації східних слов'ян В. виконувалися під час православних свят (Євдокії, «теплого» Олексія, Благовіщеня, Пасхи та ін.).

ВЕСТА


ВЕСТА (лат. Vesta) — 1) В давньоримській міфології богиня домашнього вогнища. 2) Найяскравіша і єдина видима неозброєним оком мала планета (астероїд).

ВЕСТИБУЛЯРНІ ВІДЧУТТЯ


ВЕСТИБУЛЯРНІ ВІДЧУТТЯ — відчуття руху і рівноваги. Викликаються рухом рідини в каналах вестибулярного апарату, що є частиною внутрішнього вуха.

ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ


ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ — спосіб стосунків між окремими людьми,соціальними групами, колективами, організаціями, країнами, при якому максимально осмислюється і враховується на практиці точка зору чи позиція сторін, які спілкуються. В. є найважливішим показником соціально-психологічного спілкування і має винятково важливе значення для групової, спільної діяльності людей. Об'єктивною основою В. виступає спільність інтересів, ближніх чи віддалених цілей, поглядів. В. конкретно реалізується через сприйняття природної мови (головним чином), а також штучних засобів комунікації — жестів, формалізованих мов тощо. Воно передбачає обмін думками, цінностями, вивчення реального досвіду сторін з метою встановлення В.

ВИДИ МИСТЕЦТВА


ВИДИ МИСТЕЦТВА — конкретні форми існування та історії розвитку мистецтва: архітектура, декоративно-прикладне мистецтво, живопис, скульптура, графіка, музика, хореографія, література, театр, цирк, кіно та ін. Види мистецтва складалися історично як відображення багатогранності реального світу, що виявляється в процесі різноманітності форм його естетичного сприйняття та художньо-образного відтворення. Поділ на види мистецтва зумовлений неоднаковістю матеріалу, зображувальних засобів втілення художніх ідей, що випливають з особливостей художнього мислення і художніх мов, різних галузей художньої діяльності. Відповідно до найпоширенішої класифікації види мистецтв розрізняють: просторові (статичні) види мистецтв — живопис, скульптура, архітектура; часові (динамічні) — література, музика; просторово-часові — балет, театр, кіно. 60

ВИДУБИЦЬКИЙ МИХАЙЛІВСЬКИЙ МОНАСТИР


ВИДУБИЦЬКИЙ МИХАЙЛІВСЬКИЙ МОНАСТИР — заснований в XI ст. кн. Всеволодом Ярославовичем на правому березі Дніпра поблизу Києва як князівський. Назва пов'язана з відомою легендою про «видибання» поверженого Перуна з Дніпра. Головний собор — Михайлівський, побудований у 1070-1088 рр. Ігумен В. М. м. Сильвестр — один із редакторів «Повісті врем'яних літ» (1116). За впливом і багатством В. М. м. в окремі періоди суперничав з Печерським монастирем, користався з благодійництва Б. Хмельницького, П. Дорошенка, І. Мазепи, київських митрополитів. До монастирів тягнулися люди, котрі прагнули різноманітних знань. Серед них була й світська знать — царі, бояри. У монастирях відбувалися жваві дискусії. З початку XVII ст. до 1637 р. діяв як уніатський. Сучасний вигляд монастирського комплексу склався в середині XVIII ст. У радянський час не діяв. Відновив діяльність як монастир Української православної церкви Київського патріархату з 1993 р. Пам'ятка історії та архітектури. На території В. М. м. похований педагог К. Ушинський.

ВИПАЛЮВАННЯ


ВИПАЛЮВАННЯ — техніка декорування виробів з дерева, рогу і шкіри; при цьому візерунок наносять на поверхню виробу розжареним металевим штампом або писаком.

ВИРІЗУВАННЯ


ВИРІЗУВАННЯ — 1) Техніка вишивання, за якої візерунок щільно обшивають нитками, а середину вирізують ножицями. 2) Спосіб створення витинанок, аплікацій. 3) Технічні прийоми для моделювання вручну дерев'яних декоративно-ужиткових виробів.

ВИРІЙ, ІРІЙ, УРАЙ


ВИРІЙ, ІРІЙ, УРАЙ — у давньоукраїнській міфології тепла вічнозелена сонячна країна, розташована далеко за морем на сході, де живуть боги та душі померлих, зимують птахи та змії. Асоціюється з верхівкою Світового Дерева — Прадуба, де перебуває першобог Сокіл (або Род). За повір'ям, ключі від В. зберігались у крука, але він прогнівав бога і ключі передали зозулі. З уявленням про В. пов'язані традиційні обряди поховання пташиного крила на початку осені.

ВИТИНАНКИ


ВИТИНАНКИ — вид декоративно-ужиткового мистецтва, орнаментальні, рідше сюжетні тво-

ВИХОВАННЯ


ВИХОВАННЯ — це слово в українців, очевидно, пішло від «ховати», тобто заховати (уберегти) від небезпеки, смерті, хвороби, «лихих очей», поганих впливів. Згодом воно набуло узагальненого змісту, виражаючи процес систематичного впливу на культурний розвиток, формування світогляду, духовного світу й моральної поведінки дітей та молоді. Виховання виникло ще на початку існування людського суспільства як засіб трансмісії людських знань і досвіду від покоління до покоління. Наші предки, поряд із розвитком різних ремесел і промислів, створили оригінальну систему виховання, яка відображала вимоги народу й тогочасні соціальні відносини.

ВИХОВАННЯ МОРАЛЬНЕ


ВИХОВАННЯ МОРАЛЬНЕ — один із найважливіших видів виховання, полягає в цілеспрямованому формуванні моральної свідомості, розвитку морального почуття й формуванні звичок і навичок моральної поведінки людини відповідно до певної ідеології. М. в. починається в родині, продовжується в дошкільних закладах, загальноосвітніх школах, пізніше — у вищих закладах освіти та інших навчальних закладах. Основними методами М. в. є переконання, заохочення тощо. М. в. здійснюється на національному ґрунті шляхом засвоєння національних норм і традицій, багатої духовної культури народу, тих моральних норм і якостей, які є регуляторами взаємовідносин у суспільстві, узгодження дій і вчинків людей. Такими нормами є насамперед гуманізм і демократизм, що виробляється в ідеалі вільної людини, здатної до чесної співпраці, з високорозвиненим почуттям власної гідності і такої ж поваги до гідності іншої людини; любов до батьків, до Вітчизни, до рідної мови; правдивість і справедливість, працьовитість і скромність; готовність захищати слабших, турбуватися про молодших, зокрема дітей; шляхетне ставлення до дівчини, жінки, матері, бабусі; вміння скрізь і всюди діяти благородно, шляхетно, виявляти інші чесноти.

ВИХОВНИЙ ІДЕАЛ


ВИХОВНИЙ ІДЕАЛ — «це є образ ідеальної людини, на який має орієнтуватися педагог, виховуючи молоде покоління» (Григорій Ващенко).

ВИШЕНСЬКИЙ Іван


ВИШЕНСЬКИЙ Іван (між 1545 і 1550 — після 1620) — український чернець-аскет Афонського монастиря (Греція), родом з м. Судова Вишня на Львівщині (звідси прізвище), письменник-полеміст, «одна з найінтересніших постатей ... нашої культурної історії» (М. Грушевський). Освіту отримав в Острозькій академії. В 70-х рр. (за ін. даними — в 90-х) ХVІ ст. переселився на Афон (Св. Гору). Виразник православного консерватизму. Саме на цьому шляху вбачав вихід з релігійної та національної кризи, у якій опинилася Україна. В 1604 р. повернувся в Україну, побував у Львові, Острозі, Уневському і Манявському монастирях. Ідейні позиції В., його ідеалізація давньохристиянського традиціоналізму, неприйняття світської науки, філософії не знайшли розуміння в Острозькому гуртку, серед членів братства. У 1606 р. повернувся на Афон, де й помер. Автор багатьох релігійно-полемічних творів, спрямованих на відродження чистоти православної церкви, проти католицизму та Берестейської унії 1596 р. Його праці: «Посланіє к утікшим от православноє віри єпископам», «Посланіє до всіх в людской землі живущих», «Обліченіє діавола-миродержца».

ВИШИВАНКА


ВИШИВАНКА — українська чоловіча або жіноча сорочка, оздоблена вишивкою.

ВИШИВКА


ВИШИВКА — вид декоративно-ужиткового мистецтва, в якому орнаментальні або сюжетні зображення виконують вручну (голкою, іноді гачком) або за допомогою вишивальної машини на різноманітних тканинах, шкірі та інших матеріалах лляними, бавовняними, шовковими, металевими нитками, а також волосом, бісером, перлами, монетами, коштовними каменями тощо.

ВІАДУК


ВІАДУК (франц. viaduc, від лат. via — шлях і duco — веду) — міст через глибокий яр, балку, ущелину тощо, великої довжини, багатопрогінний, на високих опорах, переважно аркової, рідше балкової конструкції.

ВІВТАР


ВІВТАР (лат. altaria — високий жертовник) — символ неба, місце особливого перебування бога. Підвищене місце у східній частині храму — апсиді; східна частина храму, піднята над підлогою на дві-три сходинки. У православних церквах В. відгороджено від решти приміщень іконостасом. Тут розміщено престол. У В. готують для причастя хліб і вино, прийняття котрих у християнстві замінює жертвоприношення. Слово «вівтар» використовується також у значенні символу «святині», релігійної віри, церкви. Згідно з православними канонами, вхід у В. неосвяченим особам та жінкам заборонений. На практиці цієї заборони часто не дотримуються.

ВІДБИТОК


ВІДБИТОК — у графіці зображення на папері або іншій основі, одержане внаслідок контакту з друкарською формою, що вкрита фарбою.

ВІДВЛАСНЕННЯ


ВІДВЛАСНЕННЯ — одна з центральних категорій у філософії Гегеля, що означає перехід духовного першпочатку — «Абсолютної Ідеї» — у чужу її ідеальній сутності форму матеріального буття — природи та людської історії.

ВІДЛУЧЕННЯ


ВІДЛУЧЕННЯ — релігійне покарання, засіб дисциплінарного впливу на віруючих рішенням вищої церковної інстанції, яке полягає у виключенні порушника з церкви чи релігійної громади. Служить засобом залякування віруючих погрозою неминучого перебування відлученого після смерті у пеклі.

ВІДНОСНИЙ РУХ


ВІДНОСНИЙ РУХ (РУХОВИЙ ПАРАЛАКС) — позірне переміщення ближчих об'єктів управо та віддаленіших — уліво, якщо голова рухається вліво (і навпаки).

ВІДНОШЕННЯ


ВІДНОШЕННЯ — термін, введений Аристотелем для відображення певного способу буття і пізнання. У В. знаходить вияв взаємозв'язок речей матеріального світу. В. об'єктивні, як і самі речі. Вивчаються багатьма науками — філософією, логікою, математикою, психологією тощо.

ВІДОКРЕМЛЕННЯ ШКОЛИ ВІД ЦЕРКВИ


ВІДОКРЕМЛЕННЯ ШКОЛИ ВІД ЦЕРКВИ — конституційно-правовий принцип, що стверджує світський характер державної системи освіти та виховання, незалежність її від релігійних організацій. У державних навчально-виховних закладах не дозволяється викладання будь-яких релігійних віровчень, активна участь священнослужителів у навчально-виховному процесі. У державних навчальних закладах може здійснюватися лише релігієзнавча освіта без цільового формування певного ставлення до релігії. Релігійне навчання і виховання має здійснюватися приватно, в духовних навчальних закладах, школах, гуртках, групах, які створюються релігійними організаціями. В. ш. від ц. — одна з важливих гарантій свободи совісті. Принцип В. ш. від ц. зафіксовано в Конституції України, Законі України «Про свободу совісті та релігійні організації», прийнятому Верховною Радою України 23 квітня 1991 р.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ


ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ — риса характеру людини, що виявляється в її готовності особисто відповідати за те, що відбувається з нею і навколо неї.

ВІДРОДЖЕННЯ, РЕНЕСАНС


ВІДРОДЖЕННЯ, РЕНЕСАНС (франц. Renaissance, італ. Renascimento) — епоха в історії культури країн Західної і Центральної Європи, а також деяких країн Східної Європи (в Італії — XIV-XVI ст., в ін. країнах — кін. XV-XVI ст.). Розрізняють раннє В. (XV ст.), високе В. (кін. XV — 1-ша чверть XVI ст.), пізнє В. (2-га — 3-тя чверті XVI ст.). Термін В. запровадив італієць Дж. Вазарі в XVI ст. на означення зв'язку з античною мистецькою спадщиною. Стверджувався новий світогляд — гуманізм, ідеал розкріпаченої творчої особистості. Ренесанс як соціальний та ідейний рух XIV-XVI ст. в європейських країнах був спрямований проти християнсько-схоластичної культури середньовіччя і став перехідним щаблем від середньовічної культури до культури Нового часу. Відмінними рисами культури В., антифеодальної в своїй основі, є її світський характер, гуманістичний світогляд, відродження античної культурної спадщини. Із руйнуванням старих феодально-релігійних уявлень і створенням нової системи цінностей, що відповідала буржуазній епосі, яка зароджувалася, був пов'язаний антропоцентризм В. Центром світу проголошували людину, яку вважали частиною природи, найдосконалішим її витвором. На противагу феодально-церковному аскетизмові, проповіді пасивності, нова, гуманістична етика звеличувала людську діяльність. Італійські майстри Донателло, Мазаччо, П. делла Франческа, А. Мантенья, Леонардо да Вінчі, Рафаель, Мікеланджело, Тиціан, П. Веронезе, Я. Тінторетто, голландські Ян ван Ейк, П. Брейгель Старший, німецькі А. Дюрер та ін. послідовно оволодівали методами художнього відображення дійсності — відтворення об'єму, простору, світла, людської фігури й реального середовища — інтер'єра, пейзажу. В літературі представниками В. були Ф. Петрарка, Дж. Боккаччо, Л. Ариосто, Т. Тассо та ін. Епоха В. характеризувалась значним розвитком архітектури, театрального мистецтва й музики. Філософія в той період перестала бути служницею богослов'я, переосмислювалася по-новому антична філософська спадщина. Особливо популярними стали ідеї пантеїзму і неоплатонізму.

ВІДСПІВУВАННЯ


ВІДСПІВУВАННЯ (похоронна відправа) — церковна служба над померлим, яка, за релігійними уявленнями, сприяє полегшенню його становища «на тому світі». Обряд засвоєний християнством, ісламом, іудаїзмом та іншими релігіями. Деякими сучасними сектами не здійснюється.

ВІДТВОРЮВАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО


ВІДТВОРЮВАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО — господарство, побудоване на штучному відтворенні (вирощуванні) одомашнених людиною рослин, тварин, тобто землеробство, скотарство. Найдавніші спільності з В. г. виникли у ІХ тис. до н. е. в Малій Азії.

ВІДЧАЙ


ВІДЧАЙ — психічний стан розпачу, безперспективності (дійсних чи уявних), зневіри людини у свої можливості, втрата позитивних надій щодо сучасного і майбутнього. В. може виникати на ґрунті невиліковних хвороб, глибоких розладів нервової системи і психіки, а також завдяки збігу надто несприятливих для даної людини зовнішніх обставин. Дуже важливо, щоб, людина вміла подолати В., не дала йому заволодіти своїм духовним світом. У стані В. іноді спостерігаються найбільші злети в поведінці (захисні реакції щодо стресових ситуацій), коли люди чинять відчайдушний опір, здійснюють відчайдушні зусилля.

ВІДЧУТТЯ


ВІДЧУТТЯ — психічний процес, що полягає у відображенні мозком властивостей предметів і явищ об'єктивного світу, а також станів організму при безпосередньому впливові подразників на відповідні органи чуття. Матеріальним органом В. є аналізатори. Органи чуття людини одержують, відбирають, накопичують інформацію і передають її в мозок. У результаті виникає адекватне В. навколишнього світу і стану самого організму. Виникнення В. зумовлюється перетворенням специфічної енергії подразника, який впливає в даний момент на рецептор, на енергію нервових процесів, перетворення енергії зовнішнього подразника на факт свідомості. Як і будь-яке психічне явище, В. мають рефлекторну природу, їх фізіологічною основою є нервовий процес, який виникає під час дії подразника на відповідний йому аналізатор. Здатність до В. виникла в процесі еволюції з подразливості (елементарна форма реакції живого організму на зовнішні впливи). Природничо-наукове обґрунтування матеріалістичної теорії В. дав І. П. Павлов у вченні про вищу нервову діяльність. Поряд із сприйманням В. складає чуттєвий рівень пізнання. Оскільки В. виникають внаслідок впливу певного подразника на відповідний рецептор, їх класифікують за властивостями подразників і рецепторів: 1) В. зовнішніх подразників (екстероцептивні) — зорові, слухові, дотикові, нюхові, смакові; 2) внутрішніх подразників (інтероцептивні) — органічні (В. спраги, голоду тощо); 3) В. кінестатичні і статичні — В. рухів та положення тіла. У людини розвиток В. зумовлений її суспільно-історичною, трудовою практикою.

ВІК


ВІК — поняття, що характеризує період (тривалість) життя живої істоти, а також стадії життя. Рахунок В. ведеться від народження до фізичної смерті. Щодо людини існує кілька періодів її В. — вік немовляти, ранній дитячий, дошкільний, молодший шкільний, підлітковий, юнацький, зрілий, вік старості (ранньої і похилої). Психологія вивчає притаманні для кожного з них вікові особливості — анатомо-фізіологічні і психологічні. Середній В. життя людей у різних регіонах Землі, у різних країнах неоднаковий.




 

Інші матеріали з категорії
Ключові теги:



Схожі матеріали

  • СЛОВНИК УЧИТЕЛЯ ТА МЕТОДИСТА [КНИГА ONLINE] - Книги / Інше з педагогіки Словник містить терміни, які увійшли до активного словника вчителя протягом останнього часу, а також терміни, які інколи вживають у неправильному



Вхід на сайт
Логін
Пароль
 
Увійти через ВК або Google
ТОП матеріали
  • Заказав увеличение трафика вашего сайта от компании IPM Group вы опередите конкурентов
  • Как иностранцу получить вид на жительство в Украине?
  • ТОВ «БПТ» – верный помощник всегда рядом
  • Лестница, как путь к красоте и счастью
  • Зачем нужна пультовая охрана
  • Архів
    Травень 2019 (13)
    Квітень 2019 (19)
    Березень 2019 (17)
    Лютий 2019 (10)
    Січень 2019 (12)
    Грудень 2018 (20)

    Наші друзі








    2008-2010, 2015-∞ «Залік.Орг.Юа» .

    При використанні матеріалів порталу Zalik.org.ua гіперпосилання на ресурс обов'язкове. У відповідності з нормами ст. 8 Закону України Про авторське право (3792-12), матеріали, розміщені на даному сайті, є об'єктом авторського права. Будь-яке копіювання інформації без письмового дозволу ЗАБОРОНЕНО, і буде переслідуватися за законом.